Slavic Assistance Center

Славянский Центр Помогает Всем!

You are here:

Щастя і блаженство

Печать PDF

«А тепер ми вважаємо пишних щасливими, і ті, хто вчиняє безбожне, будуються та випробовують Бога, і втікають...» (Мал.3:15)

«Поправді Бог добрий Ізраїлеві, Бог для щиросердих! А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої, бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних, бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів. Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля, вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися, сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно: свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!... Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість, як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє? Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої, і ввесь день я побитий, і щоранку покараний... Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх. І роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх, аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив: направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх! Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів! Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні! Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле, а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!... Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю, Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене! Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого! Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки, бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе! А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!» (Пс.72)
Читаючи ці місця Біблії, думаємо, як вони підходять до обставин того часу, коли ми жили в СРСР. Тоді атеїстам-безбожникам скрізь був доступ, найвищі щаблі на соціальній драбині від Москви і до самого глухого села. Їхнім дітям – найкращі дитсадочки та табори відпочинку, двері відкриті у всі навчальні заклади. Компартії були надані спеціальні найкращі курорти і рибні озера, угіддя для мисливства і спецлікарні. Від цього всього, у них як написано в Псалмі «вилазять їм очі від жиру…» (Пс.72:7)
А віруючим і безпартійним надавалися прості місця для чорно робочих, від колгоспного села до міського виробництва. Їх дітям, не комсомольцям, занижували оцінки і писали в характеристиках: «Під впливом релігії». І далі навчатись для них дорога була закрита.
Багато віруючих, як тоді, так і тепер, може й дивились на безбожників тілесними очима, заздрили їхньому добробуту, вважали їх щасливими, як читаємо в Малахії та в Псалмі. Але сказав Асаф, що, думаючи так, я був як бидло перед Богом. Думаючи тілесно, матеріально, можна підслизнутись, впасти і споневіритись. Але коли на це подивитись з висоти Божої святині, то видно інше. Як тоді, так і тепер, безбожні люди на слизькій дорозі падають у прірву на спустошення. Багатство їхнє відлітає, наче на крилах. (Прип.23:5) «Де живуть у злі без Бога, ти життям не називай!» В їхніх розкошах – гріх, зраджують один одному, блуд, руйнація сімей, п’янство, наркоманія, самогубство. І це все кара від Бога у вічності. «Їх частка тільки в цьому житті». (Пс.16:14) Часто закінчується така участь депресією через скоєне зло або тюрмою, або передчасною смертю. «…бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!» (Пс.72:27)
А настановлений Богом Асаф говорить: «Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю, Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене! Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого! Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки, бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе! А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!» (Пс.72:23-28)
Часто ті люди, про яких думають, що вони щасливі у своїх розкошах, вони ж заздрять простому люду. Хочу про це засвідчити. У мене були однокласники друзі. Один, син віруючого батька, Петро Мороз. Інший, Іван Цигипало. Вони позаписувались у комсомол і пішли навчатись у вищі учбові заклади. Петро здобув професію вчителя і працював у Запоріжжі. Захворів якоюсь хворобою у голові, і невдовзі, помер. А Іван вивчився на лікаря, став військовим лікарем. Одружився з молодою вчителькою, народили дітей. Але, сталось, що жінка зрадила та й не дозволяла Івану бачитись з дітьми. Коли він приїздив у село, завжди заходив у нашу сім’ю, хоч я був простим колгоспником. Була тоді в нас сусідка родичка, Текля Цигипало. В неї була суха нога. Як увірувала, була дуже самотня і ми її взяли у свою сім’ю, бо її хата була в аварійному стані. Одного разу, цей Іван, наблизившись до нашої хати, почув спів наших дітей під гітару. Він просльозився та й сказав: «Які ви щасливі, яка побожна гарна пісня співається у вашому домі. Я згідний скинути свій мундир з погонами полковника і віддати свій диплом лікаря, щоб побачити таке в своїй сім’ї. Ви щасливі вже  тут на землі, хоч і живете в селі. І якщо Бог існує, то будете мати нагороду в Його царстві за цю жінку, яку ви взяли в свою сім’ю».
Такі погляди на життя часто зустрічаються. Ще читаємо про вище щастя – блаженство. «Блажен муж». (Пс.1:1) «Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!» (Пс.32:12) Заповіді блаженства: «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах!» (Матв.5:3-12) «Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця!» (Об.19:9) «Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!» (Лук.14:15)
Що можна ще добавити після цих слів Святого Писання?
Господи, прости, коли в нас є заздрість земному життю безбожних людей. Господи, дякуємо, що відкрив духовні очі, щоб бачили. Дякуємо Тобі, Боже, за вибрання, за покликання, за те, що нас оживотворив, простив провини, викупив через кров Ісуса Христа! Слава і подяка, Господи, за примирення з Отцем Небесним через Голгофську мученицьку смерть Ісуса!
Дякуємо за спасіння і виправдання в Христі і за всиновлення через дар Святого Духа! Подяка Тобі, вічний Господи, що імена наші записані в Книзі Життя! Допоможи бути тими блаженними людьми на землі, виконувати Твої заповіді. Щоб це блаженство, до якого Ти нас покликав, продовжилось у вічнім Царстві з Тобою! Амінь!

Іван Кулініч

 

Видео раздел

Посетите нашу страницу на Facebook

БУДЬТЕ ОСТОРОЖНЫ!